Про себе
Розвиваю власну справу, займаюся спортом, їжджу на «Сильні України», щоб показати результат, якого досяг під час тренувань.
Про бойовий шлях
На початку повномасштабної війни я долучився до захисту Чернігова. Пішов до військкомату добровільно зі своїм товаришем. [До речі, він буквально два тижні тому повернувся з полону, з 22 року там був. Я не втрачав надії, що він живий. І ось, нарешті, він повернувся].
Ми стояли на околиці Чернігова, захищали цілісність кордонів, своїх родичів, батьків, жінок, дітей. І там я отримав поранення.
Про «Сильних України»
Першого року, коли я долучився до спорту і зокрема до змагань «Сильні України», ми поїхали в Мадрид і встановили командний світовий рекорд – перетягували фури. В нашій команді було 8 людей. Наступного року ми регулярно тренувалися і також потрапили в команду на міжнародні змагання в Мадриді. Був відбір 50 людей. У цьому році я пропустив змагання, але маю надію, що до кінця вересня наберу певну кількість балів та увійду до складу команди.
До побратимів
У мене дуже багато товаришів-побратимів, які вже звільнилися зі служби після поранень: хтось має ампутацію, хтось без ампутації з іншими пораненнями. І в кожного свої інтереси. У нас в Чернігові є театр ветеранів, які ставлять п’єси, грають на сцені. Отримують від цього колосальне задоволення. Мене хотіли долучити, але в мене фізично не вистачає часу. Треба вибирати те, що подобається, і те, що тобі більше «заходить».
Тому в кожного свій шлях. Хто хоче займатися спортом – це прекрасний варіант, це адаптація, це друзі, спілкування. Я вважаю, що ніхто краще тебе не зрозуміє, ніж такий самий ветеран, поранений, як і ти. Так що тут соромитись узагалі немає чого. Інша справа, якщо є якісь психологічні бар’єри, то це вже робота психологів. І соромитись також не потрібно, тому що кожен пройшов якийсь шлях і отримав певну психологічну травму.
Тому потрібно з цим поборотися і жити далі – на цьому життя не закінчується.
Про плани
у спорті:
Враховуючи, що мені вже 38, я думаю, що в цьому році я ще спробую потрапити до збірної команди. А вже в наступному буду їздити чисто для задоволення, підтримати товаришів, друзів, поспілкуватися, «тусонутись».
у бізнесі:
Крім спорту, в мене ще дуже багато справ. Я зараз вже готовий відкрити мийку самообслуговування в місті Чернігів. Мені залишилось тільки дочекатись, поки мені встановлять підстанцію і протягнуть світло. І я думаю, що я таку велику кількість часу буду присвячувати саме розвитку бізнесу. Але про спорт забувати теж не можна. Для підтримання форми буду завжди ходити в спортзал, але, можливо, зменшу трохи навантаження.