Про бойовий шлях
Мій позивний “Атлет” — я боєць третій окремої штурнової бригади. У нас є спеціально навчена людина, скажімо, підрозділ, яка моніторить ці всі спортивні заходи, змагання, і пропонує, якщо є бажаючі, поїхати позмагатися, трохи відволіктись.
Про «Сильних України»
Спорт в нашій роботі — це один із тих факторів, який допомагає відволіктись. Тобто, неважливо, це ти на змаганнях чи займаєшся спортом. І тут, будучи саме на змаганнях, вже є можливість показати свій рівень серед таких ж самих бійців.
Навколо у когось є поранення, не одне ампутація і так далі. І вони можуть поїхати, так само поспілкуватися з такими самими військовими, з такими самими людьми.
Про мотивацію
Пацани, в будь-якому випадку, я розумію зараз як зі сторони військового, зі сторони піхотинця, який спочатку війни повномасштабний і досі, розумію, як це важко. Але в будь-якому разі себе жаліти не потрібно ніколи. Будьте нормальними джекічанами, займайтеся спортом, змагайтеся між такими самими побратимами, як і ви.
Знову ж, спорт, неважливо який це спорт, це ком’юніті, це люди, які нас оточують. Тобто неважливий сам якийсь результат, це спілкування з людьми. Тобто не треба закриватися у собі, треба, якщо у вас є якісь проблеми, а я розумію, що вони є у більшості, то треба вилазити з цією ями. Ви чоловіки, в першу чергу.
Дякую!