Про бойовий шлях
Поранення отримав у 2022 році, влітку, на Донеччині. Служив у 14-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила.
Про «Сильних України»
Я змагаюся, перш за все, із собою вчорашнім, а не з такими ж пораненими хлопцями. Навпаки, тут більше про підтримку, а не про якісь великі результати. Про те, щоб уперше спробувати те, чого ніколи не пробував. Ти не завжди знаєш, чи вийде в тебе, чи ні, поки не спробуєш. І потрібно перебороти цей страх і пробувати щось нове.
«Сильні України» для мене — це, перш за все, про характер, про другу сім’ю, про таке ком’юніті ветеранів і про перемогу над собою. Про те, що ми — не той образ ветерана, який був раніше, а новий образ ветерана: ми такі ж повноправні члени суспільства, як і всі.
Про спорт
Спорт, мабуть, став найкращим методом відновлення після поранення. Я почав почувати себе набагато краще, коли почав займатися спортом. По-друге, це, я думаю, ком’юніті ветеранів — тут усе зрозуміло без пояснень. Ти почуваєшся, як у другій сім’ї. І ця атмосфера, ну, вона крутіша, ніж, мабуть, усе, що може бути. Ну і участь у змаганнях — це, в першу чергу, довести самому собі, що ти можеш більше, можеш краще.
Про мотивацію
Ми можемо, ми не жаліємося, ми сильні, рухаємося вперед і рухаємо нашу державу так само вперед. Хочу сказати хлопцям, які поранені або вже ветерани на цьому шляху: майже ніхто з нас не був спортсменом до цього. Але спорт став найкращим реабілітологом з усіх можливих.
Тому приходьте, тренуйтеся — в першу чергу для себе, не заради якихось досягнень. Це виведе вас на абсолютно інший рівень життя. Ви маєте знати, що ви потрібні, в першу чергу, самі собі й що ви дійсно можете.