Про бойовий шлях
В полоні я був півтора роки, потрапив влітку 23-го, звільнили, слава Богу, на Новий рік поточний. На даний момент проходжу реабілітацію після поранення, чекаю на оперативне втручання, ну і намагаюся приймати активну участь в спортивних заходах. Півтора місяця пройшло після мого обміну, я був дуже худий, зараз трошки вже набрав ваги, і мені, скажімо, наші спортсмени, які приймають активну участь на Волині в цій справі, запропонували спробувати себе.
Про “Сильних України”
Я спочатку сумнівався в своїх здібностях, але бажання займатися перемогло, поїхав і почало виходити.
А змагання для мене – це шанс, як реабіліатуватися психологічно, так і фізично, як не дивно, отримати гарний настрій і намагатися цей гарний настрій передати іншим спортсменам.
Почали всі аплодувати, трошки навіть навернулися сльози на очі, оскільки я розумію, який шлях я пройшов. На жаль, який шлях проходять ще хлопці наші. А взагалі це дуже величезна підтримка. Як моральна, так і психологічна. Це дуже хороша реабілітація, принаймні, для мене.
Про “Сильних України”
Для мене спорт – це життя. Скажімо, я в спорті все життя, не в професійному, але займаюся практично все своє життя. Спорт – це реабілітація, спорт – це гарний настрій, спорт – це здоров’я, спорт – це позитив.
Мотивація проста – ніколи не здаватися, рухатися тільки вперед, незважаючи ні на якісь складнощі життя. Життя, на жаль, складається з таких моментів. Ти оступився, але маєш знайти в собі сили піднятися з колін і йти далі. Дорогу осилить тільки той, який йде вперед. Займайтеся спортом, розвивайтеся, прогресуйте і вам буде щастя.